Потаємини

Кодекс Серафіні — книга, що написав невідомою мовою італійський архітектор Луїджі Серафіні на початку 1980-х років, супроводивши її божевільними, незрозумілими ілюстраціями, картами й зображеннями флори та фауни. Кодекс Серафіні нараховує понад 300 сторінок, його алфавіт складається приблизно з двох десятків символів. Сам автор представив книгу, як наукову роботу. Хоча насправді вона дуже далека від науки, принаймні від земної. Вчені, які намагалися розшифрувати її, витративши роки, але не зрозумівши жодного слова, називають цю книгу не інакше, як «найдивнішою енциклопедією у світі». Пара коханців перетворюється на крокодила, риб'ячі очі дивного створіння плавають на поверхні моря, чоловік їде верхи на власній труні – що це, душевна хвороба автора чи щось більше?

Сувої Ріплі

Сувої з'явилися на світ завдяки Джорджу Ріплі в ХV столітті в Англії саме тоді, коли алхімія була там звичайною справою. У своєму трактаті Джордж Ріплі описує методи боротьби з різними недугами, деякі хімічні елементи, а також надає рецепт створення філософського каменю, що дарує безсмертя. Оригінальна версія «Сувоїв Ріплі» була втрачена, але у ХVI столітті група художників відтворила книгу. До нашого часу дійшло лише кілька екземплярів, які зберігаються в Англії та США. Довжина найбільшого сувою – 6,5 метрів. Історик Дженніфер Ремплінг, який намагався зрозуміти зміст книги, писав: «На першій сторінці рукопису, що дійшов до нас, намальована фігура філософа, який тримає велику скляну посудину. Усередині цієї судини показуються алегоричні сцени — незбагненні для непідготовленої публіки, але сповнені сенсу для посвячених. Там зображені чоловіки та жінки, на яких нападають люди та тварини, у тому числі лев та жаба, що означає «смерть». У перекладі «мова хімії», це розчинення металів».

Біблія мая «Пополь-Вух»

«Пополь-Вух» (перекладається, як «Книга Народу») - священна книга мая, що описує проміжок історії від створення світу до часу її написання. Вона містить безліч міфів та легенд. «Пополь-Вух» було написано ще до появи конкістадорів, і книга дивом збереглася під час іспанської колонізації, тоді як усі інші книги, манускрипти та сувої мая були безжально спалені. Справжнім героєм «Пополь-Вуха» є народ кіче. Про це прямо говорить остання фраза розповіді: «Більше про існування народу киче сказати нічого...» Тобто, автор намагався детально описати славне минуле свого народу. У XVI столітті книгу було переписано й перекладено. Переклад іспанською мовою здійснив глава іспанської церкви та інквізитор Франсіско Хіменес де Сіснерос.

Історія про дівчаток Вівіан

Генрі Дарджер є культовою фігурою в американській андеграундній культурі. Але слава прийшла до нього посмертно. Півстоліття Дарджер працював простим санітаром, не привертаючи до себе особливої ​​уваги. У 1973 році після його смерті було знайдено величезний фентезійний цикл під назвою «Історія про дівчаток Вівіан у Царстві Нереального». Рукопис Дарджера є збіркою з 15 тисяч сторінок. Вона містить вирізки з журналів та газет, понад сотню ілюстрацій, над якими письменник працював самостійно, а також понад 9 млн слів. Рукопис рясніє сценами відвертих смертей і жахливих мук. З особистого щоденника Генрі Дарджера випливає, що незабутнє враження на нього справила газетна стаття про вбивство п'ятирічної дівчинки Елсі Парубек у 1911 році: можливо, саме цей злочин став поштовхом до народження його твору.