Потаємини

У Перу розташована одна з найцікавіших і найнезвичайніших пустель світу – Наска. На початку XX століття льотчики, що пролітали над піщаною рівниною на південь від Ліми, побачили з літаків величезні дивні малюнки, які пізніше назвали геогліфами, або лініями, Наски. Найімовірніше, лінії було створено між 200 роком до н.е. та 700 роком н.е. Вони збереглися завдяки тому, що пустеля Наска, де майже не буває дощів, має унікальний клімат і відповідну поверхню, на якій було вирито широкі та глибокі траншеї. Увесь комплекс складається з 12 тисяч смуг та ліній, близько 100 спіралей, 780 малюнків, серед яких 30 воістину гігантських зображень тварин, птахів, риб, комах на площі 500 кв. кілометрів. Найбільші: павук – 46 метрів завдовжки, колібрі – 50 м, мавпа – 55 м, кондор – 120 м, ящірка – 188 м, пелікан – 285 метрів. Хто зробив малюнки й навіщо, достеменно невідомо. Тутешні жителі кажуть, що ці зображення — справа рук не людей, а напівбогів — виракоча.

Версія вчених вказує на так звану цивілізацію наска, яка мешкала у цій місцевості задовго до інків і від якої майже нічого не збереглося, окрім витонченої кераміки та слідів культурних рослин. Однак пізніше були виявлені геогліфи ще давніші. Їх створення приписується цивілізації паракас і про неї відомо ще менше. Марія Райхе, німецька вчена, яка все своє життя присвятила вивченню малюнків Наска, вірила, що вони використовувалися місцевими жерцями як гігантський календар. Він нібито дозволяв їм проводити складні астрономічні розрахунки. Ця теорія так і не отримала підтвердження – на зміну їй приходило ще безліч версій. У тому числі що це залишки іригаційних каналів чи своєрідними майданчиками для ритуальних процесій. Але й досі залишається нез'ясованим, як примітивна цивілізація змогла нанести на поверхню землі такі величезні малюнки, не володіючи сучасними технологіями й не маючи жодного шансу побачити свою роботу з висоти пташиного польоту…