Потаємини

Катандзаро — непримітне містечко в гористій місцевості Італії. Принаймні, воно було таким, поки кілька його мешканців не опинилися втягнутими в загадкову історію, над поясненням якої безуспішно ламають голови вже кілька поколінь. У 1936 році тіло Джузеппе Веральді, місцевого жителя, було знайдено під мостом без жодних ознак насильства. Тому городяни дійшли висновку, що він наклав на себе руки. Три роки потому під цим мостом проходила дівчинка, на ім'я Марія Таларіко, де вона раптово знепритомніла. Місцеві віднесли її додому, і незабаром дівчинка прийшла до тями. Все, що трапилося далі, ви́кликало справжній шок у присутніх. Марія заговорила низьким чоловічим голосом і, назвавшись Джузеппе Веральді, попросила привести його мати. Після цього дівчинка виказала бажання викурити сигару, випити вина, зіграти в карти, а коли побачила мати Джузеппе, то сказала грубим голосом, в якому стара жінка впізнала голос свого сина, наступне: «Мене вбили. Я помер не своєю смертю».

Ще дівчинка назвала імена «своїх» убивць, а тоді зірвалася з місця та побігла назад до мосту. Там, на очах у здивованих жителів, вона вдруге впала, наче підкошена, а прийшовши до тями, «нормальним» голосом зізналася, що нічого не пам’ятає. Проте на цьому історія не закінчилася. Минуло 9 років, і міс Веральді отримала листа від Луїджі, колишнього приятеля Джузеппе. У своєму посланні той зізнався, що багато років тому він із трьома іншими друзями скинув Джузеппе з мосту через кохану жінку, яку вони не змогли поділити. Імена всіх друзів повністю збіглися з тими, що назвала Марія. Пізніше, таки вдалося засудити двох із чотирьох винних у смерті Джузеппе. При цьому тимчасова «одержимість» Марії Таларіко так і залишилася загадкою...