Потаємини

У 1912 р. в Амстердамі народився хлопчик, на ім'я Арнольд Хенске. У дитинстві та юності з Нолом, як називали його друзі, відбувалися дивні речі. Однак найдивовижніше сталося, коли йому виповнилося 33 роки. Ненароком наступивши босою ногою на цвях, він раптом зрозумів, що не відчуває болю. Пізніше Арнольд повторив трюк спеціально, і результат був таким само. Це настільки його вразило, що він покинув роботу в дизайнерському бюро й перетворився на людину без професії. Чоловік почав ходити по кафе та забігайлівках голландської столиці, в яких збиралася сумнівна публіка, де за помірну плату пропонував... зарізати його. Деякі відвідувачі, перебуваючи напідпитку, погоджувалися на ризикований трюк, але Арнольд Хенске завжди залишався живим і неушкодженим. Незабаром про людину, якій не страшні поранення, заговорив увесь Амстердам. Саме тоді він змінив ім'я на артистичніше — Мірин Дажо — і почав виступати в престижних концертних залах, збираючи численну публіку.

Ось так описує його виступ один з очевидців: «Мірин Дажо, роздягнений до пояса, нерухомо стоїть у центрі сцени. Його помічник підкрадається ззаду й без попередження встромляє йому в район нирок метрову рапіру. У глядачів перехоплює подих. Люди сидять з відкритими ротами, не в змозі повірити в те, що трапилося. А саме: людина перед ними роздягнена, меч справжній, а його кінчик стирчить спереду, отже, обман виключається. При цьому Дажо зберігає повний спокій, а на його шкірі немає жодної краплі крові...»

З Мірином Дажо працювала велика група помічників, яка під час виступу встромляла в нього шпаги, ножі, стилети та дротики. Іноді встромлених предметів було так багато, що Дажо ставав схожим на дикобраза. З артистом робили неймовірні речі: паяльною лампою підпалювали волосся на грудях, поливали окропом. Примітно, що після такого "душу" його шкіра навіть не червоніла, хоча від тіла ще деякий час йшла пара. Феномен Мірина Дажо неодноразово вивчали медики та біологи, а також професійні фокусники, бажаючи повторити його трюки. Рентген, яким просвічували тіло чоловіка, підтверджував, що гострий предмет дійсно проходив крізь життєво важливі органи: легені, серце, печінку, нирки. Проте це не завдавало йому жодної незручності. Коли ж рапіру діставали з його тіла, на шкірі залишалися лише ледь помітні вм'ятини, що зникали за кілька хвилин. Сам Дажо стверджував, що це не метал проходить крізь нього, а він проходить крізь метал, але таємниця цієї воістину незвичайної людини так і не була розкрита...