Потаємини

Українці – одна з наймістичніших націй у світі. Усі давно звикли, що у кожному селі обов'язково знайдеться жінка, яку місцеві називають відьмою. Хтось вважає їх небезпечними та обходить десятою дорогою. Хтось вважає, що все це вигадки, відьом не існує, а дивні події пояснюють з точки зору науки. Хтось, навпаки, вважає відьом реальними й таємно стежить за їх переміщеннями, сподіваючись підглянути відьомські ритуали. Але практично ніхто не знає, що насправді в Україні відьмами в широкому розумінні цього слова можна назвати щонайменше 70 відсотків жіночого населення. Феномен українських відьом полягає саме в тому, що вони ніколи нікуди не зникали, а існували завжди. Україна територіально розташована в особливому енергетичному місці. Тут існує багато тектонічних розломів, які створюють своєрідні енергетичні вирви та завихрення. Також тут багато святих місць, що несуть цілющу енергетику. Слов'яни називали відьмами жінок, які мали таємні знання та вміли робити різні фантастичні речі.

Легенд та історій про відьом безліч. Більшість забуті назавжди, частину розповідають бабусі своїм онукам і лише деякі несподівано нагадують про себе знову. Одна з таких - про «млу» та «зворушення туманом». Раніше розповідали, що коли з колодязя йде вода, знизу із землі підіймається «мла». Майже невидимі язики чогось сірого й ворушливого виповзають зі спорожнілої криниці, тягнуться вгору по стінах. І тоді,  довго дивлячись униз, можна побачити свою долю чи долю близьких, але це майже завжди  погане знамення.  А якщо «мла» дотягнеться до людини, то та починає чахнути, сіріти, позбавляється бажань і навіть може піти з життя (продовження нижче)…


Одна з таких історій трапилася в селі під Запоріжжям. Молодий хлопець відправився по воду й довго не повертався. Коли родичи пішли подивитися, чому його так довго немає, то знайшли хлопця поруч із колодязем, де він нерухомо стояв на місці й дивився вниз. Потім той розповів, як щось холодне наче язиком лизнуло його руку. Не мокре, мов язик собаки, а сухе на дотик. Відтоді хлопець перестав їсти, спілкуватися з будь-ким і просто сидів, дивлячись в одну точку. Це тривало кілька днів, поки дорогою він не зустрів жінку, яку місцеві вважали відьмою. За нею бігла триколірна «черепахова» кішка. Жінка підійшла до хлопця, пглянула на нього, взяла за руку й прошепотіла, що з ним сталася біда, але все минеться. «Туман тебе зворушив», - сказала відьма й пішла своєю дорогою. Вже наступного ранку хлопцю покращало, а згодом він повністю отямився, так і не зрозумівши, що насправді з ним відбулося й чи дійсно та жінка його врятувала…